Проблеми формування управлінської компетентності майбутніх інженерів-програмістів у педагогічній теорії та практиці

У роботі автор аналізує та розкриває основні аспекти сучасного стану розробленості методичних та педагогічних засад формування управлінської компетентності майбутніх інженерів-програмістів. Автор наголошує про те, що сучасний стан розробок засобів формування компетентностей інженерів програмістів в загальному сенсі є достатньо дослідженим і постійно доповнюється новітніми наробками, але у той же час формування управлінської компетентності під час навчання інженерів-програмістів все ще є недостатньо дослідженим і розвиненим аспектом навчання. Сучасний стан потреб, які висуваються роботодавцями до майбутніх робітників у сфері розробки програмного забезпечення визначає потребу у майбутніх робітників високого рівня технічної та професійної компетентності та потребою у наявності у робітників середнього та високого рівня розвитку управлінської компетентності, що визначається автором як потреба у вмінні програмістів керувати командою розробників у процесі професійного та кар’єрного росту. Науковець визначає основні парадигмальні зміні, притамані сучасним підходам до розвитку управлінської компетентності інженерів-програмістів, до них вона відносить: трансформацію змісту управлінської компетентності інженерів-програмістів у напрямку розвитку лідерського потенціалу та імплементацію компетентнісного підходу в освіту, що детермінує актуалізацію діагностики, формування й оцінювання поведінкових компетенцій інженерів-програмістів. Автор пропонує новітню модель компетенцій майбутнього інженера-програміста, у якій пропонує використовувати два набори загальних компетенцій. Визначаючи склад наборів, автор, визначає потребу у наявності пізнавальних, творчих, соціально-психологічних, особистісних компетенції, що визначають вимоги до соціально-психологічної підготовки випускників та блоку професійних компетенцій за видами діяльності: аналітико-прогностична, організаційно-управлінська, виробничо-технологічна, науково-дослідна, проектна, що визначають вимоги студентів до формування навичок та компетентностей у відповідному виді професійної діяльності. У зв’язку з цим автор робить висновок про необхідність формування дидактичних умови для успішного формування професійної компетентності спеціаліста інженерно-технічного профілю, який відповідатиме сучасним потребам, які визначають роботодавці.