Дипломна робота на здобуття ступеня вищої освіти "магістр" на тему "Особливості розвитку життєстійкості та адаптивності вчителя фізичної культури"

Актуальність. На сучасному етапі розвитку суспільства освіта в Україні стає найважливішим соціальним інститутом, який дозволяє не тільки транслювати нові життєві смисли й соціальні цінності, а й упливати на розвиток суспільної свідомості. Зміни, що відбуваються в різних сферах життєдіяльності в багатьох країнах, спільність глобальної проблематики, входження в епоху інформаційної цивілізації зумовили появу принципово нових питань у сфері освіти. Із формуванням тенденцій до демократизації, відкритості суспільства, упровадження цифрових технологій означилася тенденція розвитку системи неперервної освіти, особливо освіти дорослих. Сучасний період реформування й модернізації системи освіти зумовив необхідність проникнення в теорію і практику педагогічної освіти нових концептуальних ідей, підходів з метою забезпечення стійкого соціально- економічного розвитку суспільств і держав. Це спричинило оновлення вимог до підготовки й професійного розвитку фахівців, здатних успішно адаптуватися, самовизначатися в майбутній діяльності та зберігати життєстійкість в надскладних умовах невизначеності.
Проведене дослідження дозволило визначити чотири фактори суб'єктивно значущих психологічних загроз для вчителя фізичної культури в освітньому середовищі (суспільного характеру, інтенсивності праці, міжособистісних відносин, цифровізації освіти). Виявлено прямі взаємозв'язки задоволеності вчителя фізичної культури значущими характеристиками освітнього середовища, його референтною значимістю, психологічною захищеністю із самопочуттям та життєстійкістю; зворотні взаємозв'язки між загрозами суспільного характеру та самопочуттям педагога, життєстійкістю, психологічною безпекою та референтною значимістю. Встановлено, що основними предикторами життєстійкості вчителя фізичної культури в освітньому середовищі виявились його референтність та суб'єктивно значущі для вчителя загрози суспільного характеру. Враховуючи виявлені предиктори життєстійкості вчителя фізичної культури, стає очевидним, що до завдань школи має входити створення більш емоційно сприятливої для вчителя освітньої екосистеми, яка заохочувала б почуття особистої цінності з боку її суб'єкта, зменшуючи тенденцію до відчуження, підтримуючи референтність середовища. Важливо також, щоб суспільство розуміло, що психологічна безпека вчителя фізичної культури та його життєстійкість є серйозною проблемою та потрібні серйозні кроки для її подолання. У подальших дослідженнях необхідно вивчати роль інших аспектів у життєстійкості та адаптивності вчителя фізичної культури. Це передбачає розвиток стійкості, зменшення вразливості та пасивності у відповідь на ризики, що виникають.