Стратегічні положення для вдосконалення готовності майбутніх учителів спеціальності «Початкова освіта» до духовно-морального розвитку молодших школярів

Статтю присвячено визначенню стратегічних положень для вдосконалення готовності майбутніх учителів спеціальності «Початкова освіта» до духовно-морального розвитку молодших школярів.
Здійснений огляд наукових публікацій за темою дослідження; залучення світового та українського
досвіду у сфері педагогіки духовності дало змогу визначити основні стратегічні положення, вивчення
яких сприяє цілеспрямованості даного процесу. Зазначено, що професійні та особистісні якості
вчителя мають сприяти систематизації у студентів уявлень про ціннісні орієнтації особистості.
Доведено, що здобутки філософії, педагогіки та психології синтезуються у психосвіті педагога та
виходять на презентацію виявлення особливостей процесу вдосконалення готовності майбутніх
учителів і місце в цьому процесі самого студента. Підкреслено, що процес удосконалення готовності до духовно-морального виховання майбутніх школярів можна визначити як проектувальну та
конструювальну діяльність студента у вимірі індивідуальному, і цей процес має здійснюватися через
прогнозувальну та програмувальну діяльність. Вважається, що необхідних результатів у системі
самоорганізації вдосконалення готовності майбутніх учителів початкової школи можна досягти
через особливий процес самовиховання.
Зауважено, що вплив на готовність майбутніх учителів до духовно-морального розвитку молодших школярів має володіння педагогічними технологіями, незадовільне володіння психологічними
прийомами та навичками роботи з молодшими школярами. Наголошується на важливості вивчення
характеристик різних здатностей та виокремлення для процесу вдосконалення готовності студентів до духовно-морального розвитку молодших школярів три типи: креативно-базових, загальних
та специфічних. Доводиться, що світ майбутнього вчителя складають креативно-базові, особистісні та професійні здатності, які існують у тісному зв’язку.