Психофізіологічні показники розумової працездатності здобувачів вищої освіти

Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню й експериментальному дослідженню психофізіологічних показників розумової працездатності здобувачів вищої освіти. Зазначено, що збільшення інформаційного навантаження в процесі навчання, невідповідність її якості й кількості психофізіологічним і особистісним можливостям, виникнення емоційно-стресових ситуацій можуть зробити й роблять украй негативний вплив на успішність, самопочуття й здоров'я здобувачів вищої освіти. Найбільш часто доводиться зустрічатися зі станом стомлення, що виражається в тимчасовому зниженні розумової працездатності. В ході експериментального дослідження встановлено, що у більшості здобувачів вищої освіти домінує середні показники за виділеними психофізіологічними параметрами (середній рівень розвитку стійкості та вибірковості уваги, короткочасної пам’яті, середній або задовільний рівень розвитку аналітичності мислення при здійсненні розумової діяльності). У досліджуваних спостерігається здатність до відбору значущої інформації та ігнорування неістотної та побічної, спроможність протягом певного часу зберігати увагу на певному об'єкті, не відволікатися та не ослаблювати її. В них виявлена здібність оперувати поняттями, що дозволяє їм успішно оволодівати різними видами діяльності, зокрема навчальною та розумовою. Це дозволяє констатувати, що у в цілому опитані мають майже достатній потенціал для успішного оволодіння знаннями високої якості та продуктивності розумової діяльності. Автором окреслено перспективні напрями подальшої роботи.