Методологічні орієнтири з питання готовності майбутніх учителів до духовно-морального розвитку молодших школярів у контексті ідей компетентнісного підходу

Стаття присвячена розгляду компетентнісного підходу як методологічного орієнтира з питань готовності майбутніх учителів спеціальності «Початкова освіта» до духовно-морального розвитку молодших школярів. Розглянуто питання щодо проблеми стандартизації та якості освіти, компетентності фахівців на ринку праці. Стосовно студентів спеціальності «Початкова освіта», які навчаються на рівні «бакалавр», визначається важливість чітко визначеної компетентності та які саме здатності вони мають набути у сфері духовно-морального розвитку. Наголошено, що компетентність є здатністю людини, яка забезпечує її неперевершену продуктивність у певній ролі, роботі чи ситуації, що для розвитку компетентностей необхідно зосередитись на трьох провідних підходах: здобуття компетенцій, розвиток компетенцій, розгортання компетенцій. Обґрунтовується теза про те, що компетентнісний підхід під час підготовки суперсучасного фахівця дозволяє зробити його більш універсальним, розширює сферу його застосування та підвищує конкурентоспроможність на ринку праці. Наголошується, що одним із варіантів реалізації певної компетентності є програмування фіксованого часового вікна для спільної роботи професорів та практиків, а розвиток комунікативної компетентності студентів, що тісно пов’язана з міжкультурною компетентністю, необхідно здійснювати, використовуючи історії, оскільки в них закладено певний сенс. Визначається, що розвиток компетентності у сфері духовно-морального виховання можна назвати специфічною компетентністю, наявність якої необхідна для підвищення рівня готовності студентів до цього виду діяльності за допомогою певних програм, що повинні бути сфокусовані на можливостях та намірах особистості студента. Доводиться, що формування компетентності у сфері духовно-морального розвитку на рівні бакалавра є необхідністю для розвитку сучасного суспільства та у сфері духовно-морального розвитку має відбуватися під час навчання й безпосередньої практики, що дозволить бути готовим до цього виду діяльності на достатньому рівні.