Створення умов для ситуативно спрямованого навчання англомовного говоріння

Ситуативно спрямоване навчання говоріння у вищій школі має відбуватися за сферами спілкування, передбаченими Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти [1], у комплексі з навчанням читання,
280
аудіювання і письма, оскільки тільки комплексний підхід до розвитку вмінь може забезпечити максимальний результат. Мовні вправи контекстуалізуються в межах сфер спілкування, які можуть мати досить широкий діапазон, проте з метою практичності звужуються до такого переліку: особиста, публічна, професійна й освітня сфери.
Методично доцільним вважається не ізолювати навчання діалогічного мовлення від навчання монологічного мовлення, адже у природних ситуаціях будь-який зразок мовлення є спрямованим на когось, навіть якщо людина розмовляє сама з собою.
Навчання діалогічної і монологічної форм говоріння має відбуватися у різних режимах, тобто у вигляді індивідуальної, парної, групової і фронтальної роботи.