Діяльнісний підхід як методологічне джерело у вдосконаленні готовності майбутніх учителів до духовно-морального розвитку молодшого школяра

Актуальність проблеми теоретичного аналізу діяльнісного підходу як методологічного джерела в контексті вдосконалення готовності майбутніх учителів до духовно-морального розвитку молодшого школяра у закладах вищої освіти, автор зв’язує з новою стратегією реформування національної вищої освіти, спрямованої на реалізацію гуманітарної парадигми. Проведення будь-яких наукових досліджень, формування наукової концепції вимагає, на думку автора, теоретико-методологічного обґрунтування досліджуваного явища.
Діяльнісний підхід надає можливості студентам реалізувати набути ними ключові та специфічні компетенції, отримувати перший досвід розвивальної діяльності у початковій школі. Доведено, що для майбутнього вчителя важливим є розуміння функціональних компонентів діяльності в сфері духовно-морального розвитку особистості, а в удосконаленні готовності студента до духовно-морального розвитку дитини слід розвивати як індивідуальні так і специфічні здатності.
Автором зауважується, що вдосконалювати готовність студента до духовно-морального розвитку молодших школярів слід через використання сенсорного, центрального й моторного моментів реакцій, а в різних умовах та під час вирішення ситуативних задач на практиці, на семінарських заняттях, необхідно спостерігати за діями студентів та сприяти організації процесів самоспостереження. Представлене дослідження закладає основи для формулювання кількох положень в удосконаленні готовності майбутніх учителів до духовно-морального розвитку молодшого школяра,які представленні у висновках.