Розвиток критичного мислення дітей молодшого шкільного віку через мовленнєву діяльність

У статті досліджено особливості розвитку критичного мислення дітей молодшого шкільного віку через
мовленнєву діяльність в умовах сучасної початкової освіти. Обґрунтовано актуальність проблеми формування
критичного мислення як однієї з ключових компетентностей, визначених Концепцією Нової української школи
та Державним стандартом початкової освіти. Наголошено, що розвиток критичного мислення сприяє станов-
ленню особистості, здатної аналізувати інформацію, аргументовано висловлювати власну позицію, приймати
обґрунтовані рішення, здійснювати самооцінку та ефективно взаємодіяти в освітньому середовищі.
Проаналізовано наукові підходи до трактування понять «критичне мислення» та «мовленнєва діяльність»,
визначено їх взаємозв’язок у процесі навчання молодших школярів. Встановлено, що мовленнєва діяльність виступає
важливим засобом розвитку мисленнєвих операцій, оскільки забезпечує активне сприймання, осмислення, інтерпре-
тацію та оцінювання інформації. Розкрито потенціал основних видів мовленнєвої діяльності – слухання, говоріння,
читання та письма – у формуванні в учнів умінь аналізувати факти, порівнювати різні точки зору, висувати при-
пущення, аргументувати власні судження, робити висновки та рефлексувати результати власної діяльності.
Особливу увагу приділено ефективним педагогічним підходам і методам, що забезпечують розвиток критич-
ного мислення через мовленнєву взаємодію. Охарактеризовано можливості використання проблемних запитань,
навчального діалогу, дискусій, інтерактивних технологій, роботи з текстами різних типів, творчих мовленнєвих
завдань, проєктної діяльності та рефлексивних вправ. Підкреслено, що створення освітнього середовища, у яко-
му учні мають можливість вільно висловлювати власні думки, аргументувати їх і критично оцінювати інформа-
цію, є необхідною умовою розвитку критичного мислення.
Зроблено висновок, що систематична організація мовленнєвої діяльності на засадах компетентнісного, діяль-
нісного та особистісно орієнтованого підходів сприяє формуванню в молодших школярів критичного мислення,
комунікативної компетентності, самостійності, творчості та готовності до навчання впродовж життя.
Практичне значення дослідження полягає у можливості використання запропонованих підходів і методичних
рекомендацій учителями початкової школи для підвищення ефективності освітнього процесу.