Психологічна корекція академічної прокрастинації здобувачів вищої освіти

Стаття присвячена проблемі академічної прокрастинації здобувачів
вищої освіти як комплексного психологічного феномену та підходам до її
психокорекції. Виявлені в літературі протиріччя стосуються неоднорідності
дефініцій та критеріїв виміру, недостатньої стандартизації корекційних
протоколів і обмеженої реплікації результатів у різних навчальних контекстах.
Метою дослідження є узагальнення сучасних підходів до розуміння
академічної прокрастинації здобувачів вищої освіти та обґрунтування програми
її психологічної корекції.
У дослідженні брали участь здобувачі бакалаврського рівня освіти.
Результати емпіричного дослідження засвідчили середній рівень прокрастинації
у вибірці; у внутрішній структурі поведінки провідними є емоційна напруга та
перфекціоністські настановлення, тоді як мотиваційний дефіцит має помірну
вираженість. Виявлено емоційно-тривожний профіль відкладання як ключову
мішень змін, у поєднанні з корекцією жорстких стандартів і навчально�організаційної рутини.
На основі результатів емпіричного дослідження запропоновано
модульну програму психокорекції, що містить: психоедукаційно-діагностичний
блок, когнітивно-поведінковий блок, мотиваційно-ціннісний блок, емоційно�регулятивний блок, підсумковий рефлексивно-оцінювальний блок. Програма
психокорекції спрямована на зниження рівня прокрастинації через розвиток
саморегуляції, підвищення внутрішньої мотивації та редукцію тривожності, що
має позитивно позначитися на продуктивності навчальної діяльності.
У подальших дослідженнях планується здійснення перевірки
ефективності програми на різних спеціальностях і курсах, у різних форматах
180
навчання; стандартизація процедур оцінювання коротко- та довготривалих
результатів; аналіз модераторів дії інтервенції для адаптації протоколу до
специфіки освітніх середовищ