Інтеграція мовно-літературної освітньої галузі з іншими предметами: нові можливості НУШ

У статті розглядається важлива і актуальна проблема інтеграції мовно-літературної освітньої галузі з іншими предметами у контексті впровадження концепції Нової української школи (НУШ). У роботі обґрунтовано провідну роль мовно-літературної освіти в системі загальної середньої освіти, враховуючи її ключову функцію у формуванні комунікативної, читацької, громадянської та культурної компетентностей, які мають наскрізний характер і є необхідними для успішної соціалізації учнів. Попри це, з’ясовано наявність суперечностей між задекларованими принципами інтеграції, закладеними в нормативних документах НУШ, і переважною фрагментарністю їх реалізації на практиці у закладах загальної середньої освіти. Проведено ґрунтовний аналіз наукових досліджень українських учених, які працюють над питаннями міжпредметної інтеграції, інтегрованого навчання та реалізації компетентнісного підходу в освітньому процесі. З’ясовано, що, попри зростання інтересу дослідників до інтеграції освітніх галузей у рамках концепції НУШ, системна інтеграція мовно-літературної галузі з іншими освітніми дисциплінами лишається недостатньо опрацьованою як у теоретичному, так і методичному аспектах. Метою дослідження є визначення ключових педагогічних умов для ефективної інтеграції мовно-літературної освіти з іншими освітніми галузями, а також розроблення структурно-компонентної педагогічної моделі такої інтеграції, яка відповідала б концептуальним засадам НУШ. Ключовим результатом є створення педагогічної моделі інтеграції мовно-літературної галузі з іншими предметами. Ця модель включає п’ять основних компонентів: цільовий, змістовий, діяльнісно-технологічний, організаційно-педагогічний та оцінювальнорезультативний. Запропоновану модель спрямовано на формування цілісного освітнього простору, в якому мовно-літературна освіта виконує інтегрувальну функцію, поєднуючи зміст навчання, форми і методи викладання з досягненням системних результатів освітньої діяльності. Автори доводять, що впровадження розробленої моделі сприятиме усуненню міжпредметних бар’єрів, підвищенню якості мовно-літературної освіти й удосконаленню ключових і предметних компетентностей учнів. Це також посилює розвиток цілісного світогляду,формування критичного мислення та здатності до практичного застосування отриманих знань і навичок у різноманітних життєвих ситуаціях.