Ресоціалізація особистості як головна ознака сьогодення: психологічний аспект

У статті доведено необхідність дослідження широкого контексту ресоціалізації особистості з урахуванням того, що потреба у ресоціалізації внаслідок численних деструктивних процесів у сучасному українському суспільстві, стала носити глобальний характер та виступає головною ознакою сьогодення. У зв’язку з тим, що процес ресоціалізації у сучасних умовах має носити глобальних характер та спиратися на розширені уявлення про психологічні критерії та особливості процесу соціалізації різних категорій осіб, про психологічні закономірності його перебігу з урахуванням значного ризику соціальної дезадаптації на тлі кризових суспільних процесів та трансформацій, було здійснено аналіз досліджень та публікацій, що розкривають цю проблематику саме у такому ключі. Проаналізовано сутнісні характеристики процесу ресоціалізації, його завдання та чинники. Виділено ті концептуальні положення, що проливають світло на можливі психологічні параметри ресоціалізації та обґрунтовано виділені з їх допомогою критерії та класифікацію типів особистості, що потребують ресоціалізації. Визначено що ресоціалізація є реабілітаційно та педагогічно орієнтована комплексна система психологічних, соціально виховних, професійних, юридичних та медичних заходів впливу, спрямованих на відновлення особистісного і соціального статусу соціально дезорієнтованих осіб, їх індивідуальної та суспільної цінності, спотворених психологічних функцій і працездатності, з метою їх повноцінного включення в суспільне життя. З опорою на модель структури особистості Ф. Лерша та уявлення А. Сороки про особистісно-психологічні детермінанти девіантної поведінки було виділено 2 психологічні критерії, за якими може здійснюватися оцінка необхідності ресоціалізаційного впливу на особистість: ціннісний та саморегуляційний. Дані критерії охоплюють змістовні та динамічні характеристики мотиваційної, когнітивної та емоційно-вольової сфери особистості. Створено класифікацію типів особистості за показниками сформованості просоціальних проявів: делінквентна особистість, мотиваційно десоціалізована особистість, ціннісно десоціалізована особистість, саморегуляційно десоціалізована особистість, достатньо соціалізована особистість, оптимально соціалізована особистість. Доведено, що запропонована класифікація дозволяє побудувати найбільш оптимальні стратегії ресоціалізаційного впливу з урахуванням психологічних особливостей кожного з виділених типів особистості, зокрема, вірним чином визначити тривалість такого впливу та його ключові мішені.