Реабілітаційна психологічна допомога при психосоматичних захворюваннях

У статті здійснено аналізування особливостей реабілітаційної психологічної допомоги при психосоматичних захворюваннях. Зазначено, що сучасний період розвитку суспільства характеризується зростанням стресового впливу на людину. Підкреслено, що несприятливі соціальні процеси, гонитва за досягненнями, зростання конкуренції, недостатність часу, невміння організувати відпочинок – призводить до значного зростання рівня напруги. При цьому, дослідження підтверджують, у переважній мірі, відсутність навичок подолання стресів у осіб різного віку та статі. Наголошено на необхідності біопсихосоціального підходу до організації реабілітаційного процесу, тому підкреслено значення також медикаментозної терапії (для певних груп хворих залежно від стадії та тяжкості перебігу захворювання, ступеня органічного ураження) та соціальної реабілітації (особливо при тяжких психосоматичних захворюваннях). Підкреслено, що важливим акцентом у реабілітаційному процесі є мотивація клієнта з психосоматичним захворюванням. Мотивація звернення фахівця пацієнта з психосоматичним розладом може бути обумовлена, по-перше, неможливістю знайти допомогу в класичній медичній моделі або здійснюватися за направлення лікаря загального профілю; по-друге, причиною звернення можуть бути вторинні психологічні порушення, спричинені фізичними симптомами. Резюмовано, що для успішного залучення клієнта в реабілітаційний процес та досягнення позитивних змін процес повинен будуватися без заперечення та руйнування суб’єктивних уявлень особистості з психосоматичним захворюванням. Розглянуто основні підходи до реабілітації пацієнтів з психосоматичними захворюваннями виходячи з теоретичних позицій різних наукових психологічних шкіл. Визначено, що кожна з проаналізованих теорій має свої підстави, які можуть бути покладені в основу реабілітаційного процесу. Зауважено, що вибір підходу доцільно здійснювати як відповідно до теоретичних переваг консультанта, особистісних, соціально-психологічних особливостей клієнта, так і у відповідності до характеру самого психосоматичного розладу. Наголошено, що знання і облік проаналізованих теорій створює для консультанта широке поле для мультимодальної діагностики, дозволяє гнучко підходити до вибору засобів психологічного впливу.