Психологічне благополуччя дитини: зміст, ознаки, критерії, показники

У статті представлено огляд теоретичних досліджень змісту поняття психологічного благополуччя, уточнено розуміння психологічного благополуччя дитини. Визначено складові та критерії психологічного благополуччя дитини та факторів, що на нього впливають. Психологічне благополуччя дитини розглядається як комплексне суб’єктивне переживанням дитиною задоволеності власним життям, щастя, переважанні позитивних емоцій над негативними. Критерії визначення рівня психологічного благополуччя дитини: якісні соціальні та міжособистісні взаємини, емоційний комфорт та позитивне ставлення до себе, самореалізація дитини у навчальній, ігровій чи творчій діяльності, фізичне здоров’я та самопочуття. Критерій соціального благополуччя проявляються у зв’язку самовизначення-стосунки як можливість оптимального функціонування у соціальному середовищі: соціальне прийняття, соціальна актуалізація, соціальний внесок, соціальна інтеграція, соціальна помітність, соціальна реалізація, залученість у соціальні стосунки, добрі стосунки з близькими, соціальне схвалення, безпечне середовище й атмосфера психологічного комфорту. Сімейне виховання та мікроклімат в сім’ї, стиль педагогічного спілкування шкільних вчителів, стосунки в шкільному колективі та з друзями здійснюють безпосередній вплив на рівень психологічного благополуччя дитини. В залежності від віку дитини зміст критеріїв психологічного благополуччя та вагомість впливу кожного з чинників може змінюватись. Серед факторів, що здійснюють безпосередній вплив на психологічне благополуччя дитини, виділяють сімейне виховання та мікроклімат в сім’ї, стиль педагогічного спілкування шкільних вчителів, стосунки в шкільному колективі та з друзями. В залежності від віку дитини зміст критеріїв психологічного благополуччя та вагомість впливу кожного з чинників може змінюватись.