Особливості посттравматичного зростання, життєстійкості, резильєнтності і психологічного благополуччя учасників бойових дій

У статті актуалізується питання особливостей зростання, життєстійкості, резильєнтності та психологічного благополуччя учасників бойових дій. Наголошено, що вивчення наслідків травматичного стресу, реакцій на нього та розробка методів психологічної допомоги набувають все більшої актуальність у сучасних наукових дослідженнях. Підкреслено необхідність актуалізації психологічних досліджень позитивних особистісних змін за такими напрямами, як виділення наукового бачення таких категорій, як: посттравматичне зростання, життєстійкість, резильєнтність та психологічне благополуччя учасників бойових дій. Зауважено, що аналізування наукової літератури з теми надало нам змогу виявити відсутність комплексних досліджень, які б висвітлювали усі зазначені наукові категорії (посттравматичне зростання, життєстійкість, резильєнтність, психологічне благополуччя) як на теоретичному, так і на емпіричному рівнях. Констатовано, що враховуючи багатовимірність досліджуваних феноменів, доцільним є здійснення теоретичного аналізування, з метою розширення уявлень щодо впливу травматичних ситуацій на життєконструювання свого майбутнього учасниками бойових дій. Резюмовано, що відповідно до сучасних досліджень досвід, у тому числі травматичний, не є певною фіксованою інформацією, що відтворюється в пам’яті – він конструюється, виробляється в континуальній смисловій роботі особистості. Зазначено, що високий рівень розвитку життєстійкості особистості чинить вплив як на оцінку ситуації, так і на поведінку у відповідь на стрес. Підкреслено, що безперечним залишається факт необхідності розвитку в учасників бойових дії резильєнтності. Для успішності цього процесу необхідний облік впливу зовнішніх та внутрішніх факторів, реалізація основних, універсальних механізмів розвитку (соціальне оточення та визнання травматичного досвіду особистості; здатність бачити мету та сенс життя; комунікабельність; самопізнання та адекватна самооцінка; почуття власної гідності; почуття гумору тощо). Зазначено, що психологічне благополуччя учасників бойових дій – це потенціал людини жити і долати травматичні події, узгодження психічних процесів та функцій, гармонія особистості, почуття цілісності та внутрішньої рівноваги тощо.