Медико-психологічна реабілітація військовослужбовців з посттравматичними стресовими розладами

У статті подано сучасний стан розвитку системи медико психологічної реабілітації військовослужбовців. Розкрито актуальність питань, що стосуються реабілітаційних заходів військовослужбовців з посттравматичними стресовими розладами. Зауважено що аналізування причин та умов формування посттравматичних розладів дозволяє стверджувати, що розвиток незворотних особистісних деформацій та затяжних стресових розладів у учасників бойових дій значною мірою пов’язаний з недоліками в організації психіатричної та медико-психологічної допомоги. Підкреслено, що накопичений на сьогодні досвід військової психіатрії довів нагальну необхідність військової профілактичної ланки психіатричної допомоги. Найбільш адекватним і прийнятним варіантом є створення штатних відділів (груп) психічного здоров’я, покликаних об’єднати зусилля представників трьох дисциплін: психіатрів, медичних та військових психологів. Зазначено, що на сьогодні у низці праць сучасних українських та зарубіжних науковців презентовано різні аспекти допомоги та супроводу військовослужбовців з посттравматичними стресовими розладами. Підкреслено, що у плані терапії посттравматичних стресових розладів слід виходити з того, що вони мають унікальний біологічний профіль, що полягає в порушеннях симпатичної збудливості, нейроендокринної та імунної систем. Зазначається, що головна мета психотерапії осіб з посттравматичним стресовим розладом загалом та психотерапії військовослужбовців, зокрема – допомогти пропрацювати процес так, щоб психотравмуюча подія інтегрувалася в Я-систему особистості, а основні принципи – це вислуховування історії життя та створення довірчих відносин, щоб допомогти «вилити» емоції і прояснити те, що трапилося. Звернено увагу на те, що посттравматичний стресовий розлад у військовослужбовців, пов’язаний з їх участю у бойових діях, може провокувати порушення психічного здоров’я не тільки у самих учасників бойових дій, а й у членів їх сімей. Розглядаються сучасні можливості організації «сімейного супроводу» як компонента медико психологічної реабілітації військовослужбовців та їхніх сімей. Резюмовано, що потенціал суспільної охорони здоров’я стосовно військовослужбовців розкривають перспективи майбутніх досліджень.