Моделювання педагогічних систем: методологічний і критеріальний аспекти

Анотація. В статті проаналізовано досягнення у моделюванні
освітнього процесу. Зазначено, що вчені і педагогічна спільнота звертаються
до моделювання для кращого розуміння та вдосконалення педагогічної
діяльності тоді, коли неможливо одразу приступити до пізнання сутності
досліджуваного об’єкта та немає умов для безпосереднього оволодіння ним.
Педагогічний зміст моделі виявляється в тому, що вона допомагає виділити
актуальні та перспективні завдання педагогічного процесу, виявити, вивчити
та науково обґрунтувати умови можливого зближення між вірогідними,
очікуваними та бажаними змінами об’єкта, який вивчається.
Моделювання розглядається як метод дослідження об’єктів пізнання за
їхніми моделями, в той час як методологія моделювання зорієнтована на
аналіз, визначення умов та шляхів розвитку педагогічної освіти і потребує
формування багаторівневої системи моделей.
В роботі схарактеризовано антропологічну, філософську і гуманітарну
методологію моделювання педагогічних систем. Щодо антропологічного
аспекту, то у теорії і практиці освіти моделюють як зміст, так і навчальну
діяльність, а також створюють певні наукові моделі як апарат для викладання
конкретних навчальних дисциплін, але головним чинником усіх моделей
освіти залишається відповідність моделювання соціокультурним умовам. При
цьому у більшості гуманітарних моделей основними їх компонентами визна-
чені потреби суспільства, мета, завдання, принципи, зміст, види, форми,
методи, критерії та показники оцінювання результатів діяльності, організа-
ційно-педагогічні умови, суб’єкти тощо.
Авторка вказує, що філософська методологія є вищим рівнем методо-
логії науки і торкається філософської проблематики, яка концептуально-
парадигмальними підходами оптимізує наукову діяльність і намагається
побудувати цілісне уявлення про людину. Філософська методологія посідає
провідне місце в інструментарії моделювання, оскільки вона містить не тільки суто методологічну складову, а ще й світоглядну. До того ж, розширення меж
контексту, який розкриває сутність підходів, здається можливим, тому що
різні галузі педагогічної науки моделюють єдиний об’єкт – педагогічну
реальність і суб’єкт цієї реальності в органічному зв'язку зі сферами
людського життя, а саме в контексті історії, культури, суспільства.
В статті визначено і схарактеризовано категоріальні вимоги щодо моде-
лювання педагогічних процесів. Попри те, що у роботі розглянуто не всі
вимоги, врахування навіть зазначених, дозволить змоделювати систему яка
здатна працювати як єдиний механізм. Вказано, що моделювання завжди
передбачає певні припущення, а також суттєві спрощення реальності.
Водночас, ці спрощення не повинні призводити до зменшення достовірності
отриманих результатів.
Ключові слова: моделювання, методологія, педагогічна система,
філософська, антропологічна, гуманітарна методологія, критерій.
Abstract. The article analyzes the achievements in modeling the educational
process. It is noted that scientists and the pedagogical community turn to modeling
for a better understanding and improvement of pedagogical activity when it is
impossible to immediately begin to understand the essence of the object under study
and there are no conditions for direct mastery of it. The pedagogical content of the
model is manifested in the fact that it helps to highlight the actual and promising
tasks of the pedagogical process, to identify, study and scientifically substantiate the
conditions for possible convergence between the probable, expected and desired
changes of the object under study.
Modeling is seen as a method of studying objects of knowledge by their
models, while the modeling methodology is focused on analyzing, determining the
conditions and ways of developing teacher education and requires the formation of
a multi-level system of models.
The paper characterizes the anthropological, philosophical and humanitarian
methodology of modeling pedagogical systems. With regard to the anthropological
aspect, in the theory and practice of education, both content and learning activities
are modeled, and certain scientific models are created as an apparatus for teaching
specific disciplines, but the main factor in all models of education is the compliance of modeling with socio-cultural conditions. In most humanitarian models, their main
components include the needs of society, goals, objectives, principles, content,
types, forms, methods, criteria and indicators for evaluating performance,
organizational and pedagogical conditions, subjects etc.
The author points out that philosophical methodology is the highest level of
the methodology of science and deals with philosophical issues that optimize
scientific activity through conceptual and paradigmatic approaches and try to build
a holistic view of man. Philosophical methodology occupies a leading place in the
modeling toolkit, as it contains not only a purely methodological component, but
also an ideological one. In addition, it seems possible to expand the boundaries of
the context that reveals the essence of the approaches, because different branches of
pedagogical science model a single object – pedagogical reality and the subject of
this reality in organic connection with the spheres of human life, namely in the
context of history, culture, and society.
The article defines and characterizes the categorical requirements for
modeling pedagogical processes. Although not all requirements are considered in
the paper, taking into account even these requirements will allow modeling a system
that can work as a single mechanism. It is pointed out that modeling always involves
certain assumptions, as well as significant simplifications of reality. At the same
time, these simplifications should not lead to a decrease in the reliability of the
results obtained.
Keywords: modeling, methodology, pedagogical system, philosophical,
anthropological, humanitarian methodology, criterion.