Дипломна робота на здобуття ступеня вищої освіти "магістр" на тему "Мотивація до занять фізичною культурою учнів середніх класів в закладах освіти"

Зміцнення здоров’я підростаючого покоління – одна з найважливіших проблем соціального розвитку в нашій країні та у світі. Важливою проблемою педагогічної теорії та практики є обґрунтування педагогічних умов розвитку мотивації учнівства до здорового способу життя, до занять фізичною культурою і спортом. Підґрунтям ефективного фізичного виховання у закладах освіти має бути індивідуалізація навчання.
Об’єкт дослідження – процес викладання фізичної культури.
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці організаційно-педагогічних умов управління розвитком мотивації учнів середніх класів до занять фізичною культурою.
Дослідження проводилось упродовж 2022–2023 років на базі Запорізької гімназії № 103. В експериментальному дослідженні брало участь 108 учнів 6 класів, з них – 59 хлопців та 49 дівчат віком 11-13 років. Експериментальна група − 52 учня, з них 30 хлопців та 22 дівчини, контрольна група – 56 учнів, з них 29 хлопців та 27 дівчат.
В роботі уточнено критерії, показники та рівні розвитку мотивації шестикласників до занять фізичною культурою; конкретизовано та експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови управління розвитком мотивації. Дібрано діагностичний комплекс для виявлення рівню розвитку мотивації шестикласників до занять фізичною культурою; уточнено принципи, правила, форми та засоби формування мотивації до занять фізичною культурою; визначено організаційні засади управління розвитком мотивації шестикласників до занять фізичною культурою в реаліях дистанційного навчання. Аналіз отриманих даних в результаті експерименту дозволяє твердити, що відбулися зміни у розподілу рівнів фізичної активності учнівства після експерименту: кількість учнів експериментального класу з високим рівнем фізичної активності зріс з 10% до 14%, контрольного − на 2%; − кількість учнів з середнім рівнем фізичної активності в експериментальному класі збільшився з 37% до 46%, тоді як в контрольному − на 1%%; кількість учнівства експериментального класу з низьким рівнем фізичної активності зменшилася з 54% до 40%, а у контрольному − на 4%.