КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА на здобуття ступеня вищої освіти «магістр» на тему: «Феномен деструктивних чуток і суспільні практики протидії мові ворожнечі в багатокультурних громадах»

Дослідницьку роботу присвячено соціологічному вивченню критичного мислення як чинника впливу на форми групової протидії деструктивним проявам свідомості та поведінки людей, що забезпечують цілісність багатонаціональних громад. В роботі здійснено аналіз феномену етночуток як мови ворожнечі та виявленню основних чинників згуртованості і залучення членів багатокультурних спільнот до активної співучасті в їх протидії. Здійснено аналіз соціальних засад і ґенези соціально-культурного осмислення поняття етночуток на матеріалах соціально-філософських, культурологічних, психологічних і соціологічних досліджень.
Розглянуто соціологічні підходи до вивчення феноменів міжкультурної взаємодії як системного засобу вирішення проблем міжкультурних взаємодій. Охарактеризовано сутність і роль чуток у прояві різних форм негативізму та нетерпимості у взаєминах етнокультурних спільнот. Виявлено спрямування основних впливів деструктивних чуток на згуртованість і успішний соціальний розвиток багатокультурних спільнот. Досліджено практики протидії деструктивним чуткам, як мові ворожнечі в інтеркультурних спільнотах.
Обґрунтовується використання методу критичного аналізу ситуацій виникнення і розповсюдження деструктивних чуток як системного засобу вирішення проблем міжкультурних взаємодій. На основі якісного аналізу суспільних практик членів громади м. Мелітополь обґрунтовується ефективність шляхів протидії деструктивним чуткам у багатокультурних міських громадах.
Комунікаційна кампанія мелітопольської громади підвищила рівень громадянської солідарності та соціальної довіри в міжкультурній спільноті, а також сприяла підвищенню відповідальності мешканців за свої дії та вчинки.
Ключові слова: етночутки, деструктивні чутки, міжкультурна взаємодія, багатокультурна громада, методика «Антирумори».