Словотворчі параметри англомовної фізико-географічної лексики

У статті розглядаються словотворчі особливості англомовної фізико-географічної лексики, що впливають на її розуміння та відповідний переклад. Необхідність такого дослідження пояснюється тим, що географічна термінологія застосовуються в багатьох інших
галузях людської діяльності.
Англомовна фізико-географічна термінологія являє собою складну систему, де репрезентовано термінологію таких галузей знань, як метеорологія, геологія, мінералогія, геоморфологія, ґрунтознавство, ландшафтознавство, картографія та ін., що дозволяє провести її
тематичне групування. Аналіз цієї терміносистеми свідчить, що у її складі функціонує 23 %
іншомовних лексичних одиниць, до яких відносяться запозичення, кальки та інтернаціоналізми. Серед іншомовних запозичень найбільшу кількість складають терміни, прямо чи частково запозичені з французької, німецької, іспанської, арабської, індійських мов. Також поповнення термінології відбувалось шляхом включення до неї лексичних одиниць з розмовної мови
з подальшою їх термінологізацією.
Чільне місце у термінотворенні посідає деривація за допомогою афіксальних морфем:
префіксів, суфіксів, префіксів і суфіксів одночасно. Найбільш продуктивними суфіксами для
формування англійських географічних термінів виявляються такі: -ion; -ic; -ing; -ian; -al;
-let. Значну роль у творенні англійської фізико-географічної термінології відіграють грецькі
та латинські префікси, суфікси та похідні від коренів. Зустрічаються терміни, в яких поєднуються грецькі та латинські елементи одночасно.
Окрему групу у географічній термінології становлять словосполучення. За кількістю членів серед них є дво-, три-, чотиричленні словосполучення. Їхні основні моделі такі: «прикметник + іменник», «іменник + іменник», «іменник + прийменник + іменник».
Таким чином, до основних словотвірних способів утворення географічної термінології відносяться суфіксальний та префіксальний способи творення, спосіб складання основ
та понять, а також абревіація