Євроінтеграційна парадигма імплементації інноваційних технологій у процес розвитку емоційного інтелекту майбутніх фахівців в умовах дистанційного навчання

Представлено психометричні властивості україномовної версії Шкали
сприйнятого стресу Ш. Коена. Це простий, ефективний, визнаний у світі
інструмент для оцінки сприйняття стресу і його потенційних наслідків.
Після процедури прямого/зворотного перекладу та пілотажу шкала
була включена в онлайн-опитування українців стосовно переживання
стресу та ресурсів його подолання на 10–11 тижні війни. Вибірку
склали 318 цивільних осіб віком від 14 до 70 років, серед яких 82,7%
жінок (переважно херсонці, що перебували в окупації або вимушено
покинули власні домівки). Крім PSS-10, респонденти заповнили анкету
з переліком травмівних подій, Госпітальну шкалу тривоги та депресії;
Шкалу резильєнтності Коннор-Девідсона, Опитувальник позитивного і
негативного афекту. За отриманими даними, Альфа Кронбаха для шкали
з 10 питань склала 0,840. У вибірці отримані оцінки PSS в інтервалі від
6 до 40 балів із середнім 25,64±6,72. Це більше, ніж показники будь-якої
вибірки, опубліковані раніше, що пояснюється аномальними умовами
життя, в яких перебували респонденти. Найбільше стрес відчували
юнаки 14–19 років, найменше – особи 35–39 років. Суб’єктивна оцінка
напруженості у жінок значно вища, ніж у чоловіків (р=0,000). Загальна
оцінка сприйнятого стресу корелює з насиченістю життя негативним
досвідом: коли учасники дослідження безпосередньо переживали
важку подію (р=0,022), ставали свідком нещасть інших (р=0,004), коли
травмівні події траплялися з їх близькими (р=0,015), із відчуттям страху
перед загрозами, які можуть трапитись (р=0,005). Оцінка PSS негативно
корелює з показником психологічної стійкості та вираженістю
позитивних емоцій за останні тижні; прямо – з вираженістю негативних
емоцій, проявами тривожної та депресивної симптоматики (в усіх
випадках р=0,000).