Особливості розуміння та використання прийменників просторового значення учнями з мовленнєвими порушеннями

У статті розглянуто актуальну проблему формування просторового орієнтування в учнів початкових класів з порушеннями мовлення, що є одним із пріоритетних завдань Нової української школи. Проаналізовано і представлено теоретичний аспект зазначеної проблеми, яка останнім часом привертає увагу теоретиків і практиків інклюзивної освіти. В статті зазначено, що недоліки формування просторового орієнтування пов’язані з особливостями психофізичного розвитку, в тому числі – з порушеннями мовлення. Розкрито шляхи розв’язання проблеми просторової орієнтації учнів початкових класів, досліджено особливості розуміння прийменників просторового значення учнями з особливими освітніми потребами. Автором проаналізовано етапи дослідження та особливості обстеження учнів з мовленнєвими порушеннями, описано три типи утруднень в розумінні та використанні в мовленні прийменників просторового значення.
Автором надано практичні поради – приклади вправ, завдань для формування просторового уявлення і правильного використання прийменників з досвіду роботи з учнями початкових класів, що мають порушення мовлення. Зроблено висновок, що недорозвиток уміння орієнтуватися у просторі пов’язаний зі ступенем мовних порушень дитини. Для успішного вирішення цих проблем необхідне спеціальне цілеспрямоване корекційне навчання.
Ключові слова: учень; початкові класи; корекція; порушення; дискалькулія.