Біоекологічні особливості дубу звичайного (QUERCUS ROBUR L.)

Серед багатьох видів деревних порід які формують ліси
України (понад 30 видів) друге місце після сосни звичайної
займає саме дуб звичайний – 24% від загальної кількості [8].
Він є основною лісоутворюючою породою дібров України,
частка яких становить близько 28 % площі лісових ділянок,
вкритих лісовою рослинністю. Дуб звичайний (Q. robur)
широко використовується як основа при створенні
полезахисних і протиерозійних насаджень, ліси з його
участю відіграють багатогранні екологічні функції і
задовольняють потреби народного господарства у цінній
деревині. Він поширений майже на всій території
України за винятком високогірної частини Карпат, степової
і гірської частини Криму.
Дуб звичайний вимогливий до родючості грунту.
Дуб звичайний - дерево 20-50 м заввишки з
шатроподібною або широкопірамідальною кроною,
належить до довговічних порід, окремі екземпляри
доживають до 500-1500 років.
Цвіте у другій половині травня, одночасно з розпусканням листя. Починає цвісти і плодоносити з 40 років, а в степових лісонасадженнях з 20 років.
Дуб звичайний розмножується насінням (жолудями) і
вегетативним шляхом (порослю від пня). Порослеві
деревостани ростуть набагато швидше, аніж деревостани
насіннєвого походження, але за якістю деревини кращим
вважається останній.