Пачева, В. М. (2018) Формування системи запорізько-надазовських гідронімів. Проблеми загального і слов’янського мовознавства (2). с. 33-43. ISSN 2617-0957
|
Text
vdumo_2018_2_7.pdf Скачати (667kB) | Перегляд |
Резюме
Анотація. Мета дослідження – опис запорізько-надазовської групи гідронімів у структурно-семантичному та етимологічному аспектах. Об'єкт наукової студії становить система назв водоймів Запорізького Надазов'я. Предмет дослідження – лексико-семантичні та структурно-словотворчі особливості запорізько-надазовської гідронімії. Матеріалом аналізу послужили назви водних об'єктів, що зафіксовані в «Атласі Запорізької області», топонімічних словниках-довідниках, електронних ресурсах, зокрема підготовлених Запорізьким обласним управлінням водних ресурсів, та ін. Для досягнення поставленої мети в роботі застосовано описовий метод, метод етимологічного аналізу, метод порівняльно-зіставного аналізу, класифікаційний прийом аналізу та метод етимологічних опозицій. У результаті дослідження було виявлено позамовні фактори, що вплинули на формування системи запорізько-надазовських гідронімів, їхню етимологію, семантику, структуру та словотворення. Висновки: 1. Назви запорізько-надазовської групи водних об'єктів є важливим складником єдиної надазовської системи. 2. Цю систему складають здебільшого іншомовні та слов'янські номінації з'ясованої, недостатньо з'ясованої та нез'ясованої етимології. 3. За лексико-семантичними особливостями запорізько-надазовські гідроніми формують 8 груп відономастичних назв. 4. За структурою ці номінації належать до простих одноосновних, складних двоосновних та складених назв, здебільшого однокомпонентних чи двокомпонентних, що репрезентують словосполучення типу «прикметник + іменник». 5. За словотворчими особливостями значну частину розглядуваної системи становлять афіксальні моделі (морфологічний спосіб), топонімічно безафіксні моделі (семантичний, лексико-семантичний спосіб). Власне топонімічної префіксації не виявлено. 6. Усі запозичені назви запорізько-надазовських водойм сформовані в материнській мові, у багатьох випадках тюркського походження, що зумовлено історією краю; нині вони втратили внутрішню форму і здатність до морфемного поділу. На іншомовні назви значно вплинула слов'янська мовна система: вони адаптувалися до неї шляхом формально-граматичних чи інших перетворень. Подальше дослідження гідронімії Надазов'я необхідне для з'ясування фонетичних, морфологічних та інших особливостей гідронімів, визначення їхнього місця в гідроніміконі України. Отримані результати можна застосувати під час вивчення системи гідронімів української мови у працях з ономастики та в порівняльно-зіставних ономастичних дослідженнях сло- в'янських мов. Ключові слова: Запорізьке Надазов'я, запорізько-надазовська гідронімія, запорізько-надазовська група, ономастика, гідроніми, система гідронімів.
| Тип елементу : | Стаття |
|---|---|
| Теми: | P Мова та література > PG Слов'янська група мов. Балтійські мови. Албанські мови і література P Мова та література > PG Слов'янська група мов. Балтійські мови. Албанські мови і література > Українська мова та література |
| Користувач, що депонує: | Кафедра української мови |
| Дата внесення: | 18 Лип 2019 08:46 |
| Останні зміни: | 02 Жов 2019 05:51 |
| URI: | http://eprints.mdpu.org.ua/id/eprint/4245 |
Виконати (потребує авторізації)
 |
Перегляд елементу |
