Роль температури води у формуванні фенології нересту карася срібного Carassius gibelio (Bloch, 1782) у водоймах природного заповіднику «Дніпровсько-Орільський»

У роботі встановлені закономірності фенології нересту срібного карася Carassius gibelio (Bloch, 1782) від температури води в умовах природного заповідника «Дніпровсько-Орільський». Матеріали, що склали основу роботи, були зібрані на акваторії заповідника в 1997 – 2018 рр. Відомості про нерест риб зібрано у чотирьох локаціях: водойми системи Миколаївського уступу, водойми системи р. Проточ та Обухівська заплава, річищна частина Дніпра, водойми системи Таромського уступу. Вимірювання температури води проводили у момент фіксації початку нересту відповідного виду риб у водоймі. Вимірювання температури води проводили о 12–13 годині дня. Дані вимірювання температури води зіставили з відомостями про середньодобову температуру повітря за даними метеостанції (м. Дніпро). Між температурою повітря і температурою води існують залежності, які мають свої особливості у залежності від типу водойми. Ці залежності описані логістичним рівнянням. Нерест Carassius gibelio в 95 % випадків відбувається на 113–139 добу кожного року (в середньому це відбувається на 125 добу). Нерест Carassius gibelio в 95% випадків починається при температурі 11,5–15 5 ºС. Цей показник схильний до нелінійного тренду в часі з локальним мінімумом в період у 2008 – 2010 рр. Нелінійний характер змін у часі протягом періоду досліджень як температури початку нересту так і кумулятивної температури протягом нересту вказує на те, що ймовірний вплив глобального потепління клімату не є найголовнішим фактором динаміки фенології нересту карася срібного. У якості перспектив досліджень слід розглядати необхідність з’ясувати вплив на події нересту динаміки температур та опадів за більш широкий діапазон часу – у межах від часу попереднього нересту до кінця нересту в поточному році.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: нерест, карась срібний, температура, фенологія, глобальне потепління