Участь у просоціальній діяльності як складова розвитку соціальної активності майбутніх фахівців соціономічних професій

Стаття присвячена дослідженню проблеми участі у
просоціальній діяльності майбутніх фахівців соціономічних професій в умовах освітнього середовища та моделювання педагогічного супроводу процесу розвитку соціальної активності. Виявлено, що проблематика участі, як певного виду соціальної активності сьогодні активно вивчається контексті теорій, спрямованих на дослідження розвитку спільнот, волонтерства, соціального капіталу, соціальних
мереж, соціальних рухів, громадянського суспільства, демократії, якості державних послуг, соціології
повсякденності, етики споживання тощо.
Встановлені види і форми соціально спрямованої діяльності майбутніх фахівців, що мають поширення як в освітянському середовищі, так і за його межами, достатньо чітко характеризують ступінь розвиненості їх соціалізаційних навичок та соціальної активності, зокрема навичок
соціальної участі, як одного з важливих компонентів життєдіяльності сучасної людини. Розглянуті види активної участі студентів у суспільному житті, що мають своїм підґрунтям певні соціальні дії, зокрема – опосередковано або безпосередньо пов’язані із потребою подолання у цьому процесі бар’єрів соціокультурного життя.
Проаналізовані результати досліджень проблеми подолання бар’єрів соціокультурного життя, виявлена складну багатофункціональну структуру та розгорнуту типологію причин їх виникнення і складність подолання. За результатами авторського соціолого‐педагогічного
дослідження соціальної активності майбутніх фахівців соціономіч професій в освітньо‐виховному середовищі чотирьох вітчизняних закладів вищої освіти (ЗВО) виявлені найбільш розповсюджені види соціальної активності в межах закладу освіти, найбільш «вимушені» види соціальної активності, найбільш бажані, однак поки що не
реалізовані види соціальної активності. На основі аналізу чинників та мотивів участі/неучасті у соціальних видах діяльності або вимушеної участі межах закладу освіти обґрунтовується потреба розробки засобів
коригування особистісної мотивації та підвищення рівня
самоусвідомлення майбутніми фахівцями власних станів, дій, а також розуміння особистістю властивостей впливу цих дій в контетекстах її соціальних зв’язків та розробки моделі педагогічного супроводу.