Феноменологічний та екзистенціальний аспекти педагогічної рефлексії і становлення особистості

У статті розглядаються феноменологічний та екзистенціальний аспекти педагогічної рефлексії відносно становлення особистості. Виявляється відношення інтенції рефлексії та конституювання при вихованні. Звертається увага, що якщо інтенція – це спрямованість свідомості на предмет, то рефлексія передбачає схоплення сутності. Розрізняються такі рівні рефлексії, як виявлення відношення до предмету, самотності та ідеї. Якщо рефлексія предмету передбачає прояснення, що є предмет; рефлексія самотності – що є Я, то ідеація – це бачення ідеального світу. Кожний вид рефлексії має свої особливості при становленні особистості. Рефлексія предмету передбачає зацікавленість людини в облаштуванні у світі. Відмінність рефлексії самотності обумовлена бажанням пізнати себе. Ідеація виникає внаслідок необхідності пізнання існування у світі. В екзистенціальній рефлексії є три рівні, а саме: Я, Інший та Ми. Рефлексія Я передбачає виникнення постулату визнання позитивності Я. У рефлексії Іншого проявляється бажання бути визнаним. Рефлексія Ми передбачає виявлення умов існування у світі за допомогою виявлення цінностей. Генезис рефлексії характеризує зміну відносин Я, Іншого та Ми в історії життя. Для становлення особистості особливе значення має формування моральної налаштованості та позитивного позиціонування в сфері педагогічної рефлексії.