Морфологічні особливості запорізько-надазовських говірок

Мета дослідження – аналіз особливостей українських запорізько-надазовських говірок на рівні морфології
(словозміни) у порівнянні із літературною мовою та відповідними фактами інших діалектів української мови. Об’єкт
наукової студії становлять українські запорізько-надазовські говірки. Предмет дослідження – особливості цих говірок на рівні морфології (словозміни). Матеріалом аналізу послужили польові записи, зібрані у населених пунктах
5 південних районів Запорізької області (Бердянському, Приморському, ІІриазовському, Мелітопольському і Якимівському). Для досягнення поставленої мети в роботі застосовано експедиційний і стаціонарний методи дослідження
діалектів, а також описовий метод, метод порівняльно-зіставного аналізу та частково використовувалися класифікаційний прийом аналізу і статистичний метод. Наукова новизна дослідження ґрунтується на тому, що вперше
в українському мовознавстві здійснено загальний огляд морфологічних особливостей українських запорізько-нада-
88
Випуск 13. Том 1
зовських говірок на значному діалектному матеріалі на основі його теоретичного осмислення. У результаті дослідження було виявлено: 1) морфологічні відмінності, що спричинені особливостями фонетики діалектів, які були на
початковому етапі формування запорізько-надазовських говірок основними і певною мірою виявляються у діалектних словоформах при відмінюванні та дієвідмінюванні; 2) явища, що зумовлені різними напрямками граматичної
аналогії, найпомітнішим виявом якої в запорізько-надазовських говірках є взаємодія основ іменника з твердими
і м’якими приголосними. Висновки: за більшістю виявлених морфологічних особливостей запорізько-надазовські
говірки є українськими степовими південно-східними, але в окремих випадках вони засвідчують спорідненість із
полтавськими та слобожанськими. Це зумовлено як історією формування досліджуваного ареалу, так і складними
за своєю природою мовними процесами, що тут мають місце.