Тема яничарства, манкуртства у поезії та есеїстиці Є. Маланюка

У статті йдеться про те, що художньо-публіцистична спадщина Є. Маланюка є розло-гим полем для роздумів про сутність українського історичного та сучасного яничарства і манкуртства. Аналізовані явища можуть бути амбівалентними за своєю суттю; озна-чають відмову від національних коренів, психологічну залежність від чужої культури, внутрішнє поневолення особистості. У митця яничарство та манкуртство пов’язані зі зрадою / відмовою / відірваністю людини від Батьківщини та її духовно-культурним само- або насильницьким відстороненням. На українському ґрунті, за Є. Маланюком, ман-куртство співвідноситься із явищем малоросійства. У своїх есеях митець приходить до висновку, що збереження духовності неможливе без історичної пам’яті, а відсутність обох і є причиною продукування таких явищ, як яничарство, манкуртство, роксоланство.
Ключові слова: поезія, есеїстика, історизм, яничарство, амбівалентність, манкуртство, роксоланство.