Українська військова еміграція в Чехословаччині, Румунії та балканських країнах (1921-1939 рр.): історіографічний нарис

Початок науковому опрацюванню даної дослідницької проблеми поклав вихід у 1942 р. книги професора Українського Вільного Університету С. Наріжного «Українська еміґрація»1. Автор цього фундаментального дослідження, зосередивши увагу на висвітленні культурній праці української еміграції у 20-30-х рр. ХХ ст., зупинився на характеристиці культурно-просвітницької діяльності українського вояцтва, інтернованого у таборах Польщі та Чехословаччини. Наукову цінність книги збільшує й наведення великого масиву світлин у додатках, які докладно ілюструють різні прояви життя та діяльності просвітницьких та культурно-мистецьких осередків українських комбатантів на теренах цих країн.