Функціональна підготовленість гирьовиків середньої кваліфікації в підготовчому періоді

Мета: з’ясувати ефективність впливу експериментальної методики тренувального процесу гирьовиків на функціональний стан в підготовчому періоді. Завдання: проаналізувати вплив авторської методики індивідуалізації тренувального процесу на функціональну підготовленість гирьовиків. Матеріал. У дослідженні прийняли участь 11 спортсменів-гирьовиків 1-2 спортивного розряду віком 16-17 років. Від усіх учасників отримано інформовану згоду на участь у цьому експерименті. Цифровий матеріал, отриманий у процесі дослідження, оброблено за допомогою пакета програм обробки даних загального призначення Statistica версії 10.0. Достовірність різниць між групами (порівняння середніх значень показника за кожною групою) визначали за допомогою критерію Стьюдента (t). Результати. Визначено доцільність використання розробленої методики. Встановлено ефективність впливу статодинамічних вправ з обтяженням з урахуванням дозування на покращення функціональної підготовленості гирьовиків-спортсменів. Аналіз стресостійкості системи кровообігу за показником реакції серцево-судинної системи на психоемоційний стрес вказує на те, що наприкінці підготовчого періоду гирьовики мають високу ступінь стресостійкості серцево-судинної системи до зовнішніх і внутрішніх впливів різного характеру. Показники систолічного та діастолічного тиску в досліджуваних спортсменів відповідають віковим нормам згідно стандарту Всесвітньої організації охорони здоров'я. Показник МСК спортсменів-гирьовиків покращився на 1,45 мл/хв/кг (р<0,001). Висновки. Доведено доцільність використання авторської методики тренувальних занять для підвищення функціональної підготовленості гирьовиків в підготовчому періоді. У виконанні більшості контрольних нормативів спортсмени після підготовчого періоду достовірно покращили показники функціональної підготовленості. Застосування засобів статодинамічної спрямованості дозволяє організувати тренувальний процес на високому емоційному тлі, що надзвичайно важливо для формування стійкого інтересу до занять. Представлені дані свідчать про значні морфологічні перебудови в організмі спортсменів при формуванні довготривалих адаптаційних реакцій до власне силової роботи та тренувань на розвиток силової витривалості.