Сакральне значення числівника «три»

У статті розглянуто сучасний мовознавчий, літературознавчий, філософський погляди на числівник «три», а також на слова, які містять компоненти «три–» і «трі–»; проаналізовано низку наукових і публіцистичних статей, словників, художню літературу, в яких числівник «три» вжито в сакральному значенні: ідея триєдності є найбільш поширеною у філософії (триєдність світа: верхній світ – небо, середній світ – земля, нижній світ – вода) і релігії (Трійця – Отець, Син, Святий Дух; триєдність душі, тіла і церкви); людина може побачити тримірний простір (довжина, ширина, висота); у фізиці розглядають три фази речовини (тверде тіло, рідина, пар); людина проживає три етапи (минуле, теперішнє і майбутнє, а також народження, життя, смерть); трійка символізує душу і талан людини; в усній народній творчості, а також в художній літературі, говориться про три спроби, три бажання, три царівни-красуні, три принца, три богатиря, три сестри, три брати, три відьми, феї, чарівниці (серед яких одна – добра, дві – злі), три дня і три ночі подорожують або ворожать, в тридев’ятому царстві-державі живуть, з моря виходять тридцять три богатирі, три поросяти хатки будують, «Три зозулі з поклоном» в оповіданні Григора Тютюнника, «Три мушкетери» в романі Олександра Дюма, «Три товариші» в романі Еріха Марії Ремарка, «Три метри над рівнем моря» у романі Федеріко Моччіа тощо.