Інтеркультурність як основа сучасного освітнього простору

У всесвітній історії взаємодія культур завжди включала в себе дві яскраво виражені тенденції: перша обумовлює прагнення будь-якої культури відокремитися і зберегти свою самобутність, друга – забезпечує спільне існування різних культур і відображає фактори, що мають універсальне значення. Специфіку другої тенденції значною мірою зумовлюють конкретні історичні умови. Прояв обох тенденцій можна простежити у всіх сферах життя. Освіта не є винятком і в нинішню епоху все більш виявляє специфічні риси, які носять міжкультурний характер. В основі цих змін проявляється новий тип культури, який може бути диференційований як інтеркультура. Даний термін не беззаперечний. Визнаючи цей факт, постараємося довести його право на існування. Метою цієї статті є наукове обґрунтування поняття "інтеркультура" на основі аналізу наукових джерел, а також емпіричних спостережень. Нас цікавить аспект вивчення взаємодії культур в сучасному світі, які існували стільки, скільки існує людство з часів усвідомлення людиною різноманіття культурного буття. Однозначного ставлення до феномену взаємодії культур немає і, мабуть, бути не може в силу все тієї ж багатозначності культури.