The axiological potential of the holiday in the development of the collective memory

У статті розкрито аксіологічний потенціал свята та його роль у розвитку культурної пам’яті. Виходячи з евристичного потенціалу культурної пам’яті, що постає неперервним процесом акумуляції, відтворення і створення знання людини про свою культурну ідентичність, автори експлікують потенційність свята не стільки як форми культурної пам’яті, скільки як культурної практики, що спирається на канони постмодернізму, а саме на постметафізичне мислення, на відмову від логоцентризму, на лінгвістичний і комунікативно-діалогічний поворот у розумінні свята як способу інтеграції та консолідації суспільства. Обгрунтованана роль свята як конструкта трансляції, презентації і творення значущих для певної культурної спільноти у часі й просторі смислів і цінностей культурного буття людини.
Проаналізовано причини неповного розгортання аксіологічного потенціалу свята у соціальній дійсності, що пов’язані насамперед з пануючим розумінням свята у межах презумпції єдиної системно-концептуальної моделі, яка не враховує дискурсивні, екзистенціально-інформативні (діалогічні) смисли-цінності, а також не спирається на сучасні феномени пріоритету простору (тут і тепер) на противагу часовому виміру з яким пов’язана пам’ять.
Визначено умови закріплення свята у суспільній свідомості. Доведена необхідність забезпечення історичної й культурної спадковості через «вбудованість» у механізм колективної ідентифікації ціннісно-смислового потенціалу спілкування. Експлікована роль свята як конструкту реалізації людиною власного життєвого світу й діалогічності натхнення.
Ключові слова: аксіологія, культурна ідентичність, культурна пам’ять, культурна практика, свято.