Топоси меж і станів у романі Р. Іваничука «Четвертий вимір»

Статтю присвячено дослідженню топосів меж і станів у романі Р. Іваничука «Четвертий вимір». Автори аналізують означену тему в аспекті двох основних хронотопних напрямів у творі – зовнішньооб’єктивному (топоси історико-культурного часопростору) і внутрішньосуб’єктивному (топоси психологічного часопростору). Художні змісти образів меж і станів обох типів топосів розкривають складні й важливі обставини суспільно-політичного і культурного життя української інтелігенції ХІХ ст., увиразнюють проблему принципового доленосного вибору, перед яким опинялись духовні лідери народу. Питання, яких торкається Р. Іваничук у романі «Четвертий вимір», маючи очевидний національний характер, виходять за межі українського буття, є загальнолюдськими і такими, що актуалізуються в нашому сьогоденні.