Лексико-словотвірні типи абстрактних іменників на -б(а), об(а) в українській мові ХІ–ХІІІ ст.

У статті розглянуто походження суфікса -б(а); зʼясовано особливості його функціонування в прасловʼянській та давній руськоукраїнській мові; визначено його роль у формуванні словотвірної структури абстрактних іменників цієї доби; доведено, що в ХІ–ХІІІ ст. відбувалися процеси зниження продуктивності цього форманта, його валентність обмежувалася переважно дієслівними твірними основами.