Роль української інтелігенції в провідницькому освітньому русі 1917-1920 рр.

В статті автори розкривають роль української інтелігенції в провідницькому освітньому русі 1917-1920 рр., адже у період національно-демократичної революції українського народу, саме громадські організації і культурно-освітні товариства взяли на себе почесну роль провідників й керманичів на цьому полі. Фактично, громадськість опікувалася справами освіти в Україні до утворення першого керівного українського освітнього органу – Генерального Секретаріату освіти.
За активної участі громадських діячів закладено першу українську гімназію, вони взяли в свої руки українізацію школи в Україні, влаштувавши в 1917 р. перші курси українознавства для вчителів по всій країні, розробили основні положення реформи шкільної освіти, дбали про термінологію, видання шкільних книжок.
За час своєї діяльності, і в період денікінщини і на початку правління радянської влади, саме патріотично свідома інтелігенція виявилась провідною силою в суспільстві, яка заклала підвалини розвитку українського шкільництва, виконала своє призначення і місію нести в український народ національну освіту, рідну мову.