Діалогічність у патристиці як прототип виховання людини на християнсько-етичному ґрунті

Розглянуто святоотецьке вчення (патристику) як своєрідний діалог святих отців із читачами, прототип виховання людини на християнсько-етичному ґрунті. Виявлено, що провідною метою патристичної літератури була орієнтація на виховання високодуховної, моральної особистості. У результаті аналізу впливу діалогічності у святоотецькій традиції на формування високодуховної, моральної особистості доведено, що діалогічність у патристиці слугувала необхідною умовою вдосконалення людини, адже не лише базувалася на засвоєнні релігійної теорії, а головно скеровувала свою дію на відтворення сприйнятого на практиці, що давало змогу ефективно впливати на покращення моральної атмосфери в суспільстві.