Від Памфіла Юркевича до Івана Ільїна: «глибоке серце» і подоляння «культури без серця»

П. Юркевич розглядає серце як безпосередній провідник і носій душевних явищ. Філософ ставить під сумнів, що душа людська породжує уявлення, а мислення є сутність душі, відповідно, воля і переживання серця є тільки випадкові стани мислення. Ільїн вважає, що людство породило культуру без серця, погану цивілізацію, яка створює згубну техніку і болісне життя, творчість трактується матеріально, кількісно, формально і технічно.