Пріоритет людини як характерна особливість української національної системи освіти: історико-філософський контекст

Розкриваються дослідження ідеї людиномірності вітчизняної освіти в історії української філософсько-педагогічної думки, що постає сенсожиттєвою основою пріоритетів сучасної української національної системи освіти. Процес реалізації людиномірних систем навчання й виховання передбачає теоретичну реконструкцію гуманістичного потенціалу філософської думки попередників, зокрема тих напрацювань, що розкривають суть людського в людині. Висвітлено людиномірний, людиноцентричний зміст української філософії кордоцентризму, що був представлений «філософією серця» Г. Сковороди, духовною філософію П. Юркевича, педагогічною антропологією К. Ушинського, ідеями загальнолюдської освіти М. Пирогова, С. Русової, виховного ідеалу Г. Ващенка та ін.