Проблеми християнсько-етичного вдосконалення людини у курсах етики діячів Києво-Могилянської академії першої половини XVIII століття

У статті аналізуються суспільно-політичні події XVII-XVIII століть, що зумовили необхідність змін у сприйнятті навколишнього світу з позиції практичного перетворення буття, ставлення особистості до людських цінностей, життя та смерті. Автором зроблена спроба дослідити проблеми християнсько-етичного вдосконалення людини в курсах етики, розроблених діячами Києво-Могилянської академії в першій половині XVIII століття; окреслені основні риси педагогічного ідеалу, до якого прагнули викладачі курсів етики Києво-Могилянської академії, визначена головна проблема, що порушувалася в курсах етики в цей час, – пошук спільного блага, щастя людини в земному житті.