Синтез традиційних і новаторських зображально-виражальних засобів у новелістиці Г. Тарасюк

До майстрів художнього слова ХХ–ХХІ ст. належить Галина Тарасюк. ЇЇ творчість стала об’єктом дослідження вітчизняних літературознавців та літературних критиків Н.Зборовської, Т.Качак, Є. ононенко, Л.Копєйцевої, Л.Пастушенка, В.Соболь, М.Якубовської, які наголошують, що її новелістика являє яскраву і самобутню грань обдарування. Проте, незважаючи на накопичений досвід аналізу новелістики, залишається чимало питань, пов’язаних із поглибленням уже напрацьованого, узагальненням здобутків, так і з визначенням перспективи з’ясування художньо-виражальних засобів її новелістики.
Г.Тарасюк – письменниця, у новелах якої спостерігаємо синтез традиційного і новаторського письма.