Семантико-стилістична характеристика порівнянь (на матеріалі прози Юрія Андруховича)

Одним із найменш досліджених в українському мовознавстві у цьому колі проблем є питання вираження порівнянь у художній прозі, а саме у творчості Юрія Андруховича.
У цих текстах порівняння мають значний стилістичний потенціал: вони надають асоціативного світосприймання описові дійсності, особи чи предмета; увиразнюють їхню експресивну ознаку тощо. На думку багатьох лінгвістів, такі порівняння виконують передовсім естетичну функцію. І ця властивість порівнянь із великою майстерністю використана в творчості «станіславського феномена» – Юрія Андруховича, який організував літературне угрупування «Бу-Ба-Бу» у 90-х рр. ХХ ст., нині пише прозові твори та є активним громадським активістом, поборником європейської інтеграції, шанувальником елітарної літератури, а також його вірші було покладено на музику, яку виконують музичні гурти «Мертвий півень», «Плач Єремії», «Знову за старе», «Сігал Спожив Спілка», й особливо останнім часом у польському гурті «Карбідо». Його творчість насичена як нормованим, так і ненормованим сучасним мовленням, багатим на варваризми, вульгаризми й арготизми. Знання німецької та англійської мов репрезентовано у найрізноманітніших словосполученнях, які трапляються в україномовних творах митця. Юрій Андрухович створює відчуття присутності через діалоги, учасниками яких стають і читачі твору. Таке безпосереднє спілкування митця з читачем можливе за умови використання і різних за семантикою і структурою порівнянь.