Назви рис характеру в українській мові ХІ–ХІІІ ст.

Досвід суспільства в пізнанні моральних якостей, рис характеру
людини, як і будь
-
якого іншого фрагмента картини світу, закріплюється в
мовних одиницях. Неослабний інтерес до вивчення номінацій сфери
моралі, етики, психології можна пояснити не тільки їх вис
окою соціальною
значущістю, але й чималою складністю.
У вітчизняних лінгвістичних
працях найменування рис характеру не були об’єктом спеціального
дослідження
, проте частково розглядалися в роботах
П.
Білоусенка,
С.
Воропай, М.
Жовнір,
В.
Ліпич,
Н.
Медведов
ської,
О.
Меркулової,
В.
Німчука, З.
Піскозуб, Л.
Полюги, Н.
Томи та інших мовознавців, які
аналізували абстрактну лексику.
На сьогодні вивчення
іменників
, що
познач
ають
рис
и
характеру людини
, їх семантичних властивостей,
словотвірної структури в
діахронічному аспекті залишається необхідним
для найбільш повного усвідомлення закономірностей розвитку лексико
-
словотвірної системи української мови.
Це зумовлює актуальність нашої
розвідки.