Теоретичні та практичні аспекти проблеми використання риб в якості індикаторів стану гідроекосистем (на прикладі Азовського моря)

У результаті аналізу різних підходів в області біоіндикації якості води й стану гідроекосистем зазначено перспективність використання іхтіологічних показників, які доцільно використовувати як біоіндикаторні на популяційному і ценотичному рівнях. На популяційному рівні перспективними для біоіндикації є такі показники: розмірна розмаїтість особин популяції з використанням показника варіації; розмірно-масова структура популяції з показниками середніх багаторічних даних довжини чи маси тіла; статева структура з показниками збільшення чи зменшення частки особин однієї статі; індивідуальна морфологічна мінливість особин та число фенодевіацій. На ценотичному рівні в якості індикаторних доцільно використовувати показники: кількість видів риб, індекси розмаїття та розмаїтість риб з різним ступенем стено-, еврибіонтності.