Маркери й чинники соціальної інтеграції: інструментальний потенціал туризму в соціально-філософському вимірі

Досліджується інструментальний потенціал туризму в соціально-філософському вимірі – як провідника ідеології соціальної згуртованості – та європейський досвід його взаємодії з релігійними та освітніми інститутами на шляху створення «суспільства для всіх». Ідеологія «соціальної згуртованості» зорієнтована на створення працездатних механізмів соціальної справедливості, соціальної інклюзії та довіри. Для створення і впровадження таких механізмів (а головне – для їхньої ефективності) «згуртованість» мусить виступати не лише світоглядною основою та базовою інтенцією проекту, а й його основним методом, оскільки потребує власне згуртованості й добре відкоригованої взаємодії всіх соціальних інститутів: культурних (насамперед науки й освіти та церкви), політичних, економічних тощо, – навколо інтегративної ідеї, а також послідовності в якомога ширшому впровадженні засадничих ідей в усі сфери соціального життя, залученні до проектів найширшого кола учасників, свідомих значущості конкретної соціальної дії та власної соціальної відповідальності.