Телеологія педагогічного дискурсу: ейдос Платона й ентелехія Аристотеля

Телеологія являє собою сукупність цілей, які утворюють цілісність, оскільки підкоряються певним принципам. На наш погляд, одним з основних можна вважати принцип аб- солютності моральних якостей, який найбільшою мірою ре- алізувався в платонівській етиці, зокрема у вченні про ідеї, відповідно, телеології ейдосу. Інший принцип, а саме повно- ти самореалізації, заснований на аристотелівській телеології ентелехії. Їх здійснення в педагогічній взаємодії дає змогу досліджувати телеологію дискурсу, зокрема телеологію ейдо- су й ентелехії. Ейдос блага має абсолютний, універсальний і загальний характер, тому не залежить від своєрідності діяль- ності й особистості. Присвоєння ейдосу блага як єдності до- бра, істини та краси означає його осмислення і прийняття як мети існування. Телеологія ентелехії виявляється в розвит- ку здібностей, схильності до певного виду діяльності. Вони є взаємно обумовленими, тому телеологія ейдосу передбачає телеологію ентелехії.