Концепти-символи як текстотвірні домінанти художнього світу Р. Іваничука

Художнє мислення Р. Іваничука p його „задушевністю, дзвінкою й прозорою кристальністю”
стилю, елегантністю вислову, сконцентрованістю фрази, що таїть, наче айсберг, вагомий підтекст”,
[1 , с. 43] стала об'єктом наукового зацікавлення таких учених, як С. Андрусів, Я. Гарасим, І. Денисюк,
B. Дончик, М.Жупинський, М. Ільницький, М.Слабошпицький, В. Чумак, Г. Штонь. Важливі грані
поетикальних особливостей прози означено в працях М.Беліченко, Н. Бічуї, А. Крицевого,
Р. Кудлика, М. Ласло-Куцюк, O. Слоньовської, Р. Федоріва, А. Шевченка, В. Яворівського й ін. Певну
увагу його історичній романістиці приділено такими сучасними науковцями, як В.Антофійчук,
К. Каплюк, Л.Копєйцева, С. Підопригора, С. Пушик та ін. Віддаючи належне авторитетним дослідникам, варто зауважити, що фахова рецепція філософського світовідчуття одного з видатних
митців ХХ-ХХІ ст. під кутом зору сучасного літературознавства є доречною, що й становить актуальність нашого дослідження.