Концептуальна модель розвитку професійної резильєнтності майбутніх учителів початкової школи в умовах цифрової трансформації освіти

У статті обґрунтовано концептуальну модель розвитку професійної резильєнтності майбутніх учителів початкової школи в межах мовно-літературної освітньої галузі з урахуванням цифрової трансформації освіти. Емпіричну базу становлять відкриті адміністративні дані ДНУ «Інститут освітньої аналітики» за формою No ЗНЗ-1 та офіційні повідомлення Міністерства освіти і науки України й Міністерства цифрової трансформації України про функціонування екосистеми «Мрія» і платформи «Всеукраїнська школа онлайн». Встановлено,що понад половина учнів початкової школи навчається в закладах із непереборним, дуже високим або високим рівнем безпекового ризику, а близько шостої частини здобуває освіту дистанційно. За таких умов професійна резильєнтність є необхідною складовою готовності вчителя до педагогічної діяльності. Уточнено зміст понять «резильєнтність педагога», «професійна резильєнтність педагога» та «професійна резильєнтність майбутнього вчителя початкових класів».
Останнє визначено як інтегративну здатність здобувача освіти адаптуватися до професійних викликів, долати стресові ситуації, підтримувати мотивацію та відновлювати власні ресурси. Модель охоплює концептуально-цільовий, змістово-детермінаційний, процесуально-технологічний і результативно-діагностувальний блоки. Її основу становлять мотиваційно-ціннісний, когнітивно-операційний, емоційно-регулятивний, діяльнісно-практичний і рефлексивно-адаптивний компоненти. Розроблено матрицю відповідності цифрових сервісівресурсам резильєнтності, практикум типових стрес-факторів цифрового уроку, технологічну карту трикредитного навчального модуля та критеріально-діагностувальний апарат. Матеріали можуть бути використані у професійній підготовці здобувачів спеціальності А3 Початкова освіта.