Ромські жінки в умовах війни: етнокультурні контексти ролі жінки і жіночого лідерства в українському суспільстві

Стаття присвячена актуальним аспектам сучасної державної політики України щодо підтримки національних меншин в умовах повномасштабної війни. На основі соціально-правових принципів, засадничих норм і вимог до розвитку демократичної спільноти розглянуто проблемні питання участі держави в соціокультурній сфері розвитку національної меншини (освіта, житлові умови, охорона здоров’я, працевлаштування, соціальне забезпечення тощо) в Україні. На аналізі широкого кола наукових досліджень останніх десятиліть встановлено, що за останні роки увага держави до ромів, як органічної етноспільноти в полікультурному просторі України, успішно синергувала зусилля ромських громадських активістів, неурядових організацій та органів місцевої влади. Водночас, однією з проблем інтегрування вже існуючих програм підтримки ромських медіаторів різних соціально-культурних сфер до національної урядової програми є неналежна оцінка ролі особистості жінки в самоорганізації територіальних громад, де компактно проживають роми та їх залучення до вирішення справ і проблем місцевого значення. Наголошується на зростанні лідерського потенціалу ромок та їх непересічній ролі у суспільно корисних справахі позитивному впливові на загальний стан розвитку територіальних громадв умовах війни. Враховуючи обставини українського сьогодення, висновується велика суспільна потреба та доцільність застосування механізмів й інструментів організаційно-управлінських інновацій для мотивування якомога активнішого залучення ромських жінок –лідерів і активістів –до співпраці з органами влади в надзвичайних умовах війни, і детального опрацювання цієї проблеми засобами соціальних і гуманітарних наук. У статті виявлено шляхи й механізми розв’язання актуальних проблем ромської спільноти й визначено роль жіночого лідерства в українському суспільстві.Ключові слова:ромські громади в Україні, становище жінок-ромок, агресія рф, лідерський потенціал ромок-активісток, програми підтримки національних меншин, взаємодія ГО і держустанов, суспільна злагода.