Педагогічна підтримка дітей раннього віку, постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії з галузі 01 Освіта / Педагогіка за спеціальністю 012 Дошкільна освіта. Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, Запоріжжя, 2026.
Дисертаційну роботу виконано відповідно до теми наукового
дослідження кафедри дошкільної освіти і соціальної роботи факультету соціально-педагогічної та мистецької освіти Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького «Соціальнопедагогічна підтримка особистості в умовах мінливого сьогодення» (державний реєстраційний номер № 0124U002623). Тема дисертації
затверджена Вченою радою Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького (протокол № 5 від 29.11.2022 року; уточнена – протокол № 2 від 25.09.2025 року).
Дисертація є самостійним, цілісним і завершеним науковим
дослідженням, у якому розкрито проблему педагогічної підтримки дітей раннього віку, які зазнали негативного впливу надзвичайних ситуацій, зокрема внаслідок повномасштабної війни, вимушеного переміщення, розлуки з
близькими та порушення звичного життєвого середовища. У дисертації представлено нові науково обґрунтовані теоретичні положення та практичні результати, що поглиблюють наукові підходи до педагогічної підтримки дітей раннього віку та становлять вагомий внесок у розвиток української дошкільної
освіти.
Актуальність дослідження зумовлена зростанням кількості дітей раннього віку з проявами емоційної нестабільності, підвищеної тривожності,порушень соціальної адаптації та психоемоційного розвитку в умовах кризових соціальних трансформацій.
Об’єктом вивчення є процес педагогічної підтримки дітей раннього віку, постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій. Предмет дослідження: методика надання педагогічної підтримки дітям раннього віку, постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій.
Експериментальна база дослідження охоплювала п’ять закладів
дошкільної освіти України (м. Андрушівка, м. Дніпро, м. Запоріжжя, смт. Кушугум), а також соціально-освітні середовища у Польщі («Fundacja Imago», м. Вроцлав) та Румунії («FONSS», м. Ясси, м. Сучава, м. Бухарест) в
межах яких реалізовувався пілотний міжнародний проєкт «Підтримка раннього розвитку дітей-біженців з України у надзвичайній ситуації» («Emergency Early Childhood Development Support for Ukrainian Refugees», ECDUR) за підтримки UNICEF та European Association of Service providers for Persons with Disabilities (EАSPD, Європейська асоціація постачальників послуг для людей з інвалідністю).
Науковою новизною отриманих результатів є: уперше розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально апробовано авторську методику педагогічної підтримки дітей раннього віку, постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій; обґрунтовано теоретичні засади й організаційно-методичні особливості (педагогічні умови, принципи, методи, прийоми та засоби) надання педагогічної підтримки дітям, постраждалим
внаслідок надзвичайних ситуацій та виявлено їх реалізацію в межах проєкту «Підтримка раннього розвитку дітей-біженців з України у надзвичайній ситуації» («Emergency Early Childhood Development Support for Ukrainian Refugees», ECDUR) за підтримки UNICEF та EАSPD та в практиці закладів дошкільної освіти України; проаналізовано особливості емоційного стану
дітей раннього віку, постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій та на основі виділених критеріїв та показників прояву визначено їх рівні; здійснено комплексне науково-педагогічне дослідження емоційного стану дітей раннього віку та їх батьків або осіб, які їх заміняють, постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій, зокрема повномасштабної війни в Україні, які перебувають у стані підвищеної психоемоційної вразливості та потребують нагальної педагогічної підтримки й педагогічного супроводу з боку
фахівців/сімейних консультантів; виокремлено складові роботи з батьками або особами, які їх заміняють та громадськими організаціями (на основі досвіду роботи в Польщі, Румунії та Україні) для виявлення дітей раннього віку та їх родин, які потребують педагогічної підтримки та супроводу, а саме:
поширення інформації серед сімей та спільнот українських-біженців про доступні послуги та заходи для стабілізації емоційного стану дітей раннього віку, обсяг та умови доступу; мапування ресурсів громади в офлайн- та онлайн-режимах (в межах наукового дослідження поняття «мапування
ресурсів громади» трактується як цілеспрямована процедура виявлення, систематизації та аналітичного опрацювання інституційних, людських, інформаційних і матеріальних ресурсів конкретного соціального середовища з метою їх залучення до надання педагогічної підтримки дітям раннього віку та їхнім родинам); використання засобів комунікації (групи педагоги/батьки Viber, WhаtsАpp; електронні платформи ZOOM, Google-Meet; спілкування в телефонному режимі; листування через електронну пошту).
Уточнено понятійно-категоріальний апарат, зокрема, зміст понять «ранній вік», «діти раннього віку», «емоційний розвиток», «педагогічна підтримка», «педагогічна підтримка родин», «сімейно-орієнтований підхід до родин», «емоційний розвиток дитини раннього віку, яка постраждала внаслідок надзвичайної ситуації», «педагогічна підтримка дітей раннього віку, постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій», «педагогічний супровід родин, постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій», «надзвичайна ситуація», які стали основою наукового дослідження.
Подальшого розвитку набуло забезпечення педагогічного супроводу родин, постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій у питаннях раннього розвитку дітей, що передбачає інформаційну, емоційну, соціальну та психологічну підтримку; інтеграція отриманого досвіду роботи, здобутого в Польщі та Румунії, у вітчизняну систему дошкільної освіти; провадження у практику розробленої методики педагогічної підтримки дітей раннього віку та педагогічного супроводу родин у закладах дошкільної освіти України; наповнення переносного «Українського рюкзачка підтримки» (анг. «Ukrainian Support Backpack») матеріалами й методичними рекомендаціями для роботи з дітьми раннього віку (на основі досвіду Філіппін «Big Blue Bag»).
Отримані в дисертаційному дослідженні результати були апробовані та впроваджені в освітній процес. Провідні положення дисертаційного дослідження стали підґрунтям для методичних рекомендацій для батьків або осіб, які їх заміняють, щодо стабілізації емоційного стану дитини раннього віку, постраждалої внаслідок надзвичайних ситуацій. На основі результатів дослідження було розроблено та впроваджено у практику освітньої діяльності Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана
Хмельницького вибіркові освітні компоненти: «Педагогічна підтримка родин, постраждалих внаслідок воєнних дій» та «Сучасна теорія та практика розвитку та виховання дитини раннього віку».
Впровадження отриманих результатів у навчальну та наукову діяльність дало змогу їх поширити на інші освітні та міжнародні платформи. Зокрема, матеріали дослідження були використані у V частині міжнародного мистецького онлайн-проєкту «Unity art project Melitopol» «Українські мистецькі Сорочинці» (Україна-Німеччина, 2024).
Структурно дисертація складається зі вступу та трьох послідовно викладених розділів. У першому розділі – «Психолого-педагогічні аспекти розвитку дитини раннього віку у наукових дослідженнях» здійснено теоретичний аналіз психолого-педагогічних аспектів розвитку дитини раннього віку; уточнено сутність ключових понять дослідження; охарактеризовано особливості емоційного розвитку дітей раннього віку та чинники його порушення в умовах надзвичайних ситуацій, зокрема повномасштабної війни, вимушеного переміщення та біженства. У другому розділі – «Теоретико-методичні підходи педагогічної підтримки дітей
раннього віку та родин в умовах надзвичайних ситуацій» проаналізовано сучасний стан проблеми педагогічної підтримки дітей раннього віку та їх родин у контексті надзвичайних ситуацій в Україні та за кордоном; обґрунтовано критерії, показники та рівні емоційного стану дітей раннього віку, які зазнали впливу надзвичайних ситуацій, зокрема воєнних дій та
соціальної нестабільності в Україні. У третьому розділі –
«Експериментальна перевірка методики педагогічної підтримки дітей раннього віку, постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій» розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено методику педагогічної підтримки дітей раннього віку, постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій. Описано формувальний етап експерименту та проаналізовано ефективність вказаної методики шляхом порівняння результатів констатувального етапу експерименту з результатами отриманими після проведення формувального етапу експерименту. Методика, вперше апробована в соціально-освітніх середовищах Польщі («Fundacja Imago», м. Вроцлав) та Румунії («FONSS», м. Ясси, м. Сучава, м. Бухарест), а окремі компоненти методики диференційовано з урахуванням регіональних особливостей та специфіки впливу повномасштабної війни на дітей раннього віку та впроваджено в освітню практику закладів дошкільної освіти України
(м. Андрушівка, м. Дніпро, м. Запоріжжя, смт. Кушугум)
Результати дослідження можуть бути використані у роботі вихователів закладів дошкільної освіти в процесі виховання дітей раннього віку, науковцями, викладачами закладів вищої освіти для підготовки фахівців зі спеціальності 012 Дошкільна освіта та/або А2 Дошкільна освіта; у системі
післядипломної освіти та підвищення кваліфікації вихователів; створенні навчально-методичних посібників та методичних рекомендацій для здобувачів вищої освіти, працівників закладів дошкільної освіти.
Основні положення і висновки дисертаційної роботи висвітлено в 20 публікаціях (15 одноосібних), із них: 9 статей у наукових фахових виданнях 7 України, 1 стаття в зарубіжному періодичному виданні, 6 – апробаційного характеру, 4 – додатково відображають результати дослідження.